Сонячне затемнення 8 квітня: де буде видно

Сонячне затемнення

ℜᏕᏕ

Не намагайтеся спостерігати сонячні затемнення неозброєним оком! Тільки через дуже затемнене скло. Таке скло, приміром, використовують в масках електрозварювальників.

Де і як можна побачити

Сонячне затемнення восьмого квітня належить до серії Саросу під номером 139. Це буде повне затемнення, яке буде видно жителям Мексики, США та Канади.

Квітневе сонячне затемнення відбудеться неподалік від Північного вузла місячної орбіти ☽☌☉☌☊ ( орбіс близько 4°) в двадцятому градусі Овна.

Сонячне затемнення в Україні ми не побачимо, на нашій території в той час буде ніч.

Крім того затемнення відбудеться в період коли Місяць буде близько до свого перигею. Тобто Місяць розташовуватиметься помітно ближче до Землі ніж це буває в середньому. Це, відповідно, буде сприяти повному покриттю місячною тінню відповідних територій. В США, Канаді, Мексиці - я вже писав.

Коронарні викиди на Сонці

Для вчених і для тих, хто серйозно цікавиться астрономією це затемнення може дарувати нагоду безпосередньо спостерігати активність сонячної корони.

Під час повного сонячного затемнення 8 квітня, яке, ймовірно, відбудеться на піку 11-річного сонячного циклу, спостерігачі зможуть побачити темно-рожеві вежі та петлі електрично зарядженої плазми, що простягаються в космос на багато діаметрів Землі.

new voice

Тобто в момент повного покриття Місяцем Сонця відкривається можливість спостерігати все, що буде відбуватися в околицях нашого Світила. А прогнози обіцяють, що спостерігати буде що.

На Сонці в той час прогнозується неабияка активність. Викиди розжареної плазми, як передбачають вчені, будуть підхоплюватися потужними магнітними полями. Ці протуберанці будуть простягатися далеко за межі сонячного диска, а явище затемнення цього диска Місяцем дасть шанс провести якісні спостереження.

Такі спостереження проводилися і раніше, цей спосіб далеко не новий. Таким способом і були вперше відкриті протуберанці, коронарні викиди.

Зелена комета

В момент затемнення можна буде побачити дещо ще, і це комета. Це збіг, Зелена комета має період обертання приблизно 71 рік, вона саме підлітає до Сонця, її зараз просто так не побачиш - заважає сліпуче сонячне проміння. Але коли Місяць закриє Сонце комету можна буде побачити неозброєним оком.

Комета має офіційну назву 12P/Понс-Брукса, а її неофіційні назви Зелена комета і Диявольська комета.

Обидві неофіційні назви 12P/Понс-Брукса мають своє пояснення. В хвості цієї комети, в силу її хімічного складу, міститься значна кількість CO₂. Саме іонізований вуглекислий газ надає кометі зеленуватого кольору. Що ж до другої назви, то Зелена комета здатна вивергати речовину через своєрідні холодні вулкани. Говорять, що це кріовулканічна комета. Ось ці кріовулкани і можуть формувати "роги", що у деяких людей викликає асоціацію з диявольськими рогами. Але 12P/Понс-Брукса далеко не завжди має "роги", кріовулкани більшу частину часу не діють.

Коротко нагадаю загальні відомості про комети. Комета це космічне тіло, яке складається, спрощено кажучи, з брудної криги. Тобто замерзла вода з домішками мінералів, розчинними різними газами тощо. Комети рухаються по дуже витягнутим орбітам. Перигей недалеко від Сонця, апогей на значній відстані від світила.

Ближче до апогею комета невидима. Все змінюється коли вона наближається до Сонця. Лід сублімується (випаровується), вивільняються і гази. Ця газоподібна фракція утворює кому - газову кулю навколо ядра. На кому діє сонячний вітер. Сонячний вітер відносить гази з коми в протилежний бік від Сонця. Це і є хвіст комети. Хвіст завжди простягається в протилежний бік від Сонця.

Цитата і фото з сайту Techno new voice

---

Березневе затемнення Місяця, де можна побачити 🌛

Затемнення Місяця

ℜᏕᏕ

Сьогодні, 25 березня, в деяких куточках Землі люди могли спостерігати неповне затемнення Місяця.

Природній супутник Землі частково накрився її тінню.

Умови настання затемнення Місяця

Для того щоб Місяць потрапив в тінь Землі потрібно, щоб співали деякі параметри його орбіти.

Найперше, це Місяць повинен стати з протилежного боку Землі. Місяць, іншими словами, повинен стати в опозицію до Сонця: ☽☍☉. Наш супутник обертається навколо планети зі швидкістю трохи меншою один оберт за календарний місяць. Приблизно щотижня він змінює свою фазу. То він молодик, то зростаюча чверть, потім повня і, нарешті, спадаюча чверть. Період коли Місяця не видно взагалі на небі стародавні греки називали днями Гекати. Геката то у греків була богиня темряви, мороку і так далі. В дні Гекати можуть відбуватися затемнення Сонця. А місячні затемнення завжди відбуваються на повні. Це головна, але не єдина умова.

Ітак повня буває приблизно дванадцять разів на рік. Затемнення ж місяця два-три рази протягом року. Тобто з десяток повних фаз Місяця обходяться без його затемнення. Чому так відбувається? Справа ось в чому. Всі планети Сонячної системи рухаються навколо світила приблизно в одній площині і в одну сторону. Так само рухаються і супутники планет (Місяць - супутник Землі). Приблизно в одній площині з рухом самих планет. В даний момент нам важливе це саме "приблизно". В більшості випадків, з-за неточності співпадіння площин руху Землі навколо Сонця і Місяця навколо Землі, Місяць не входить в Земну тінь. Він проходить трішки збоку і тінь його не чіпляє. Але в двох площин орбіт (Земля навколо Місяця і Місяць навколо Землі) є лініє перетину. От якщо співпадуть ці дві умови, коли Місяць стане напроти Сонця (повня) і система Сонце-Земля-Місяць вишикуються близько до лінії перетину площин їхніх орбіт, от тоді і настане Місячне затемнення.

На практиці частіше говорять не про лінію перетину площин орбіт, а про вузли, які проходить Місяць перетинаючи екліптику. Площина екліптики це площина по якій рухається Земля навколо Сонця. Для земного спостерігача ж Сонце рухається навколо Землі. Так от: половину часу Місяць рухається трохи південніше за екліптику. Настає момент коли його рух перетинає її і його рух вже відбувається дещо північніше за площину екліптики. Точка переходу з Південного боку екліптики на північний називається Північним вузлом. Аналогічно точка переходу Місяця на Південний бік екліптики називається південним вузлом.

Північний вузол традиційно позначається символом ☊, Південний вузол символом ☋. В стародавній традиції, коли люди були схильні мислити образно, Північний вузол називався Голова Дракона. Південний вузол, відповідно, Хвіст Дракона. І от, уявіть собі стародавній манускрипт, в якому описується затемнення, яке було в ті часи грізним знаменням: "Коли Сонце стане на Голову Дракона, а Місяць на його хвіст...". Тобто терміни Голова Дракона і Хвіст Дракона давали нашим предкам підказку - Дракон, як би, поїдав те чи інше Світило.

Тепер ще про один параметр орбіти Місяця. Вірніше два параметри. Це перигей і апогей місячної орбіти. Перигей це точка в якій Місяць підходить найближче до Землі. Апогей це, відповідно, точка найбільшого його віддалення від планети.

Якщо в момент затемнення Місяць буде знаходитись близько до апогею то земна тінь не зможе накрити його в повній мірі. І навпаки, якщо нашнсупутник буде в момент його затемнення в перигеї затемнення буде мати всі шанси бути найбільш повним.

Затемнення Місяця 25 березня 2024 року

Затемнення 25 березня буде видне в Західній півкулі. Ми його не побачимо, в нас буде день.

Це не буде якесь особливе явище. Сонце і Місяць не будуть стояти точно на вузлах. Сонце не дойде до Північного вузла десь 10°, а Місяць, відповідно, до Південного. До того ж в момент затемнення Місяць буде далеко від Землі, він буде майже в апогеї.

І ще кілька слів про березневу повною. Виявляється в різних народів вона має різні назви. В деяких індіанських народів це хробача повня, інші американські племена асоціюють її з гусьми, орлами, воронами. Для китайців це чомусь сонна повня. В Південній півкулі це жнивна повня, що логічно. В них березень це кінець літа.

---

T CrB може спалахнути, як Нова. Чим Нова відрізняється від Наднової 🌟

Спалах Нової зірки

ℜᏕᏕ

Новою зіркою називають таку зірку, яка за короткий час збільшується свою яскравість у багато разів. Таку зірку, за прогнозами астрономів, можна буде вже зовсім скоро побачити на небосхилі.

Астрономи прогнозують, що цього року буде можливість спостерігати рідкісне явище на нічному небі - поява Нової зірки. І цю подію можна побачити без використання телескопа.

РБК-Україна

Мова йде про зірку T CrB. Це подвійна зірка двокомпонентна зірка, по суті це пара зірок. Червоний гігант і білий карлик обертаються навколо спільного центру мас.

Червоний гігант поступово втрачає речовину, з якої він складається. Розжарений газ під дією тиску випромінювання зірки вилітає у відкритий космос. Частина цього газу, втім, захоплюється білим карликом. В результаті білий карлик росте в масі.

Газ, який падає на білого карлика, створює акреційний диск. При падінні газу він розігрівається до надзвичайно високих температур утворюючи розжарену атмосферу. Якщо цей газ складається переважно з водню з часом створюються умови для термоядерної реакції яка і призводить до спалаху Нової викидаючи сліпучо розжарену атмосферу у відкритий космос. Позбавлена атмосфери зірка тьмяніє, але акреція знову створює атмосферу і умови для термоядерного синтезу. Цикл повторюється.

T CrB вже спалахувала, як Нова зірка. В 1946 році і раніше - в 1866 році. Є непрямі свідчення, що її спалахи спостерігали і раніше: в 1787 і 1217 роках. Про це говорить Бредлі Шефер (Університет Луїзіани, США).

Бредлі Шефер також прогнозує найближчий спалах T CrB. На його думку це може статися між лютим і вереснем 2024 року включно. До такого висновку Шефер прийшов спостерігаючи за поведінкою білого карлика. Перед спалахом він, як правило, стає більш тьмяним.

Як побачити T CrB

T CrB розташована в сузір'ї Північна Корона, що знаходиться між Волопасом і Геркулесом. Північна Корона добре спостерігається в Північній півкулі і видна з грудня по серпень включно.

Нові і Наднові

Спалах Нової зірки це, безсумнівно, подія для астрономів. Але справжньою сенсацією астрономічних спостережень є Наднова зірка. Спалах наднової зірки досить рідкісне явище для окремо взятої галактики.

Різниця між Новою і Надновою зірками в масштабах змін, які відбуваються з зірками, які спалахують, як Нові чи Наднові.

Нова зірка збільшує свою яскравість в багато тисяч разів. Потім вона тьмяніє до звичайного рівня світимості.

Масштаб спалаху Наднової вражає. Вона починає світитися, як мільярди Сонць! Якщо Наднова спалахує не в нашій галактиці то її яскравість співмірна з яскравістю галактики. Тобто вона на піку своєї яскравості сяє, як ціла галактика.

Коли Наднова зірка спалахує в нашій галактиці (Чумацький шлях) то її видно навіть вдень.

Після спалаху Наднова перетворюється, або на нейтронну зірку, або на чорну діру.

Механізм вибуху Наднової полягає в тому, що під дією гравітації масивна зірка починає стискатися. Це стискання в якийсь момент стає нестримним, її ядро, як би, провалюється, колапсує. Причому це ядро розігрівається до немислимих температур. Частина енергії йде на синтез елементів важчих за залізо і на утворення нейтрино. Світлова енергія здуває зовнішній шар зірки у відкритий космос.

Якби, не дай Бог, Наднова зірка спалахнула б недалеко від Землі живим організмам на нашій планеті грозило б вимирання.

---

Дорифорій

Списоносець, дорифорій

ℜᏕᏕ

Статуя Дорифорія (Дорифора)

Дорифор - буквально Списоносець. Насамперед згадаю статую Списоносця (Дорифора, Дорифорія). Це знаменита статуя давньогрецького скульптора Поліклета Старшого. Ось що про неї пише Вікіпедія.

Дорифо́р (грец. Δορυφόρος — «Списоносець») — одна з найзнаменитіших статуй античності, ідеальна фігура юнака зі списом-дорі, робота скульптора Поліклета Старшого, втілення його «Канону», яка була створена близько 450-440 років до н. е.

«Дорифор» — це не зображення конкретного спортсмена-переможця, а ілюстрація канонів чоловічої ідеальної краси. Іноді цю статую так і називали — «Канон Поліклета», слідом за однойменним теоретичним трактатом його творця. Поліклет виклав у ньому цифровий закон ідеальних пропорцій чоловічого тіла.

У «Дорифора» складна поза, відмінна від статичної пози античних куросів. Він є раннім прикладом класичного контрапосту, адже його творець Поліклет першим додумався надавати фігурам таку поставу, щоб вони спиралися на нижню частину лише однієї ноги.

Українська Вікіпедія

Як бачимо вже в п'ятому столітті до нашої ери давньогрецькі скульптори вміли створювати статуї на дуже високому художньому рівні. Лише епоха Відродження поверне в Європу цей рівень.

Дорифорій в астрономії

В астрономії терміном дорифорій називається планета, яка сходить безпосередньо перед сходом Сонця. Технічно це планета, яка має меншу за Сонце еліптичну довготу і стоїть до Сонця ближче за інших.

Візьмемо, до прикладу, розташування планет на сьогоднішній день. У Сонця еліптична довгота (приблизно) 353°, у Венери 331°, у Сатурна 341°. Дорифорій Сатурн. Він, як і Венера, сходить перед Сонцем, але він знаходиться ближче до світила.

Стародавні люди розглядали Сонце, як центральну фігуру на небі. Сяючий Геліос, Бог Сонця, рехається по екліптиці, а один з міфічних персонажів несе його спис. На сьогодні це Сатурн.

Оскільки планети мають різну швидкість то в різні періоди часу дорифорієм можуть виступати різні планети. Часто це Меркурій, або Венера. Їхня видима швидкість руху швидша за інші планети. Вони то обганяють Сонце, то йдуть в зворотньому напрямку заходячи по екліптиці перед Сонцем. З точки зору земного спостерігача, само собою. Геліос же рухається по екліптиці практично рівномірно.

В протилежність Дорифору планета, яка заходить безпосередньо за Сонцем називається Візничий. Сьогодні Візничий це Нептун. 17 числа Сонце випередити Нептун і Візничим вже буде Меркурій. Якщо ж рахувати тільки планети, які видно неозброєним оком, то Меркурій і зараз є Візничим

Дорифор в Вікіпедії

---